Виховні заходи


Сценарії

Позакласна робота  - важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому відношенні є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці. Під позакласною роботою переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі в них учнів. Завданням позакласної роботи є: збагачення й розширення знань учнів, створення, за висловленням В.О. Сухомлинського, інтелектуального фону, що сприяє свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що вивчається, формування почуття патріотизму. Прагнення до  творчої  самореалізації й максимального прояву унікальних особистісних якостей закладено в людині самою природою, вона є спонукальним мотивом  будь-якої діяльності. У силу об'єктивних причин (чіткого навчального плану) сьогодні найбільш сприятливі  умови для розкриття  й розвитку творчого потенціалу особистості школяра надаються при проведенні позакласної роботи. Різні форми регулярної позакласної роботи (наприклад, гуртка)- це  "полігон для випробувань"  різних можливостей дитини, своєрідний соціально-психологічний тренінг, постійний новий досвід, розширення уявлень про себе й інших людей, прекрасна можливість творчої самореалізації особистості.

Саме тому пропоную Вам розробки виховних заходів, які можна використати у процесі своєї педагогічної діяльності.
Успіхів!!!
(Авторка заходів Ігнатюк Т.М.)



Сценарій Дня захистника Вітчизни  (мій)      
(Звучать фанфари)
Ведуча 1.Добрий день, шановні друзі!
Ведуча 2.Добрий день, діти, вчителі, гості свята!
Ведуча1. Сьогодні ми зібралися у цій святковій, затишній  залі, щоб засвідчити свою повагу всім, хто носить військову форму і відзначити свято –День захисника Вітчизни,
Ведуча 2. Привітати чоловіків, які захищають спокій наших домівок, здатних завжди підставити своє сильне плече чарівній половині людства. Зі святом вас , чоловіки!
 Ведуча 1. Ви, хто носить почесне звання захисника Вітчизни,  уособлюєте всі етапи розвитку нашого славетного війська: ті, хто вів смертельний двобій із фашизмом, брав участь у так званих локальних воєнних конфліктах, миротворчій діяльності, несе сьогодні нелегку військову службу.
Ведуча 2. Щиро зичимо вам доброго здоров’я,  щастя, родинного затишку, миру, натхнення і високих звершень на благо розквіту Великої  Української Держави!
Ведуча 1.
Вітчизну зі святом вітаємо нині
І хочемо, щоб вона мужніла і цвіла,
Навіки слава, слава Україні,
ЇЇ народу слава і хвала!
(Пісня)
Ведуча 2.. За вікову історію української народності наша земля не один раз закликала своїх синів стати на її захист. І ніколи ці заклики до оборони рідного краю не залишилися не почутими. Боротьба за незалежність України продовжується і зараз.
Ведуча 1. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік-два тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще ніби вчора ми не особливо звертали увагу на
                                                2.
слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.
Ведуча 2. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумніву, що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.
Ведуча 1. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї  Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.
Ведуча2 . Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі , ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положимо за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.
Ведуча 1. Не можемо ми не згадати про події, які сталися лютневими днями на Майдані Незалежності. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну : своє життя віддали найкращі. І більшість із них – молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити.
Ведуча 1. 
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
                                                             3.
Ведуча 2.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Ведуча 1.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
Ведуча 2.
Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам’ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.
Ведуча 1.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде “Слава Україні!”  над ланами.  (Пісня )
                                                                 4.
Ведуча1.  Війна на сході України — збройний конфлікт на території Донецької і Луганської областей. Від середини липня  2014 року Збройні сили Російської Федерації почали брати  пряму  участь у бойових діях проти Збройних сил України.
Ведучий 2. І знов Майдан в Луганську і Донецьку,
Ні, не Майдан — справжнісінька війна!
Знов суть свою ворожу і поганську
Показує москаль, мов сатана.
Ведуча1.  В результаті бойових дій в Україні загинули 2905 людей (і це лише офіційні данні про тих кого вдалося ідентифікувати та захоронити), в тому числі 28 дітей. Поранення отримали 7640 людей. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!
Ведуча 2. Не плач, кохана, чуєш, я живий.
Не міг тобі раніше подзвонити.
То був страшний, запеклий, довгий бій,
Та ми не мали права відступити.
Скажи хоч слово, мила, не журись.
Утри сльозу й нарешті посміхнися,
А ще молись, за нас усіх молись.
І матері від мене поклонися.
Цілуй дітей і батькові привіт,
Скажи, його «Кобзар» тепер в нагоді:
                                                             5.
Ми з хлопцями завчили «Заповіт»,
Під обстрілом читаємо відтоді.
Ведуча1. Пробач, ріденька, знову мушу йти.
І не питай, куди тепер рушаю.
Мене чекають прокляті світи,
Коли вернусь я й сам уже не знаю.
Вона в сльозах стискає телефон,
Пусті гудки, в душі гроза лютує.
Та він живий, то був поганий сон,
Її любов його, таки, рятує!
А він десь там, де небо у вогні.
Боронить свою землю від навали.
Він вже давно не лічить ночі й дні,
Він робить все, щоб ми війни не знали!
(Пісня про матір)
Ведуча1. День захисника Вітчизни в нашій країні традиційно є чоловічим святом. Але 21-ше  століття вносить свої корективи. Сьогодні багато представниць жіноцтва пов’язують своє майбутнє з військовою службою.
Ведуча 2. Так, у війни не жіноче обличчя. Але загроза, яка нависла над нашою країною, примусила  жінок по-іншому оцінювати свої можливості, встати у лави воїнів поряд з чоловіками, замінити  вдома чоловіків, синів, братів , яких мобілізували в АТО.
                                                              6.
 Їх  багато – жінок-снайперів, радистів, лікарів, волонтерів, які палко люблять свою Вітчизну і готові віддати за неї життя. Вони є прикладом героїзму та мужності. Не кожен чоловік зможе витримати труднощі війни, а жінки витримують.
    Ведуча 1. Я просто жінка. Просто жінка я.
П’ять букв у слові – ну куди простіше?
Я ніжна, я кохана, я твоя,
Я та, яка на світі найрідніша.
2. Сумна і ніжна. Мовчазна і ні.
Я та, якій протягують долоні…
Я палена у відьомськім вогні,
Я писана у золотій іконі…
1.     У муках я життя тобі даю,
Зціпивши зуби, на війну пускаю.
Біля вікна задивлена стою.
Я просто жінка … і немає краю
2.     Такій ось простоті. З ребра чи ні,
Я Єва, що спокушує Адама.
Я та, якій присвячують пісні,
Я та, якій гукають просто «Мамо…»
3.     Я просто жінка. Грішна і свята,
                                               7.
Слабка і сильна, сіра і яскрава.
Я просто жінка, просто жінка. Та,
     Якій потрібно щастя, а не слава
Пісня
 Ведуча2  Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не синдром маячні,
Це війна не в далекій країні,
 Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз вони, вояки,
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають,
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають найцінніше – життя,
України найкращі сини!
                                                              8.
Ведуча 1. Дорогі друзі! Сьогодні у нашому залі знаходяться люди, які знають про війну не з розповідей чи екранів телебачення. Війна стала частиною їх біографії. Волею долі чи власним бажанням вони стали на захист рідної Вітчизни, щоб виконати свій обов’язок- вберегти свій дім, свою родину і свою неньку-Україну. Життя кожного з них варте розповіді.
Ведуча 2. Вони були звичайними людьми.  Вони не були героями. Вони ними стали. Кожної миті там, на Сході вони  віддавали  найдорожче – своє життя. За нас віддали. За наш спокій і сон.
Ведуча 1. Як хочеться, щоб тихо ніч пройшла!
Як хочеться, щоб світлий день настав!
Щоб Україна в мирі зажила
І щоб ніхто нікого не вбивав!!!!!....
Господь Бог почув молитви матерів, дітей, односельців, друзів і зберіг життя всім нашим хлопцям-воїнам АТО (зачитую список)
Ведуча 2. Ми з тобою одної крові.

Ти став рідним мені, солдате!
Я пишаюсь, мій брате тобою.

Ти у бій пішов нас захищати.


Ти молитву народу відчуєш,

Вона буде, мов щит, закривати.

Знаю, зараз в окопах ночуєш
Знаю, мусиш за нас убивати.

                                                      9.
Ти пробач за холодні ночі,

Ти пробач, що недоїдаєш.

Я підтримати тебе хочу,

Сподіваюсь, ти відчуваєш.


Скоро ти повернешся додому

І домівка тебе зігріє.

Зніме тяжкість війни і втому,

Так, як дім тільки рідний вміє.


Повернешся в свою родину,

Та з роками війну не забудеш.

Правду скажеш на всю Україну,

Бо боятись ти вже не будеш.
Ведуча 1. Шановні наші герої! Дозвольте Вас привітати з Днем Захистника Вітчизни. Побажати кожному міцного здоров’я, спокійног мирного неба, ясного сонця, добробуту вам і вашим родинам. Щира вам дяка за наше спокійне життя! (Танець. Пісня.) Молитва.( Виходять діти зі свічками.)
Ведуча 2. Шановні присутні!  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
                                                      10.
Ведуча1. Тож запалимо свічки пам’яті козакам, солдатам-визволителям Першої та Другої світової, репресованим, героям-афганцям, героям Небесної сотні, усім героям, які боролись за незалежність нашої України. Нехай спокійно і тепло буде їхнім душам від цього священного світла. Не спи, моя рідна земля!
Ведуча 2.Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!  (запалення свічок)
Ведуча1. Сьогодні давайте подумки згадаємо тих, хто пішов від нас хвилиною мовчання. (Трансляція відеоролику “Пливе кача по тисині” )
Ведуча 2. Ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами.
Ведуча 1.Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
 2.Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.
 1.Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,
  2.Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
  1.Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
  2.Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
1.     Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...
2.     Є в місцях невідомих невідомі останки.
  1.Є в лісах, є у горах, і є під горою –
  2.Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
1.Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні
Разом: Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Ведуча 1 Як хочеться, щоб тихо ніч пройшла!
Як  хочеться, щоб світлий день настав!
Щоб Україна в мирі зажила
І щоб ніхто нікого не вбивав!!!!!....
                              11.

Ведуча 2. Сьогодні на вокзалі бачила солдата..
Стояв один – його ніхто не проводжав:
Квиток на схід, рюкзак і плащ палатка,
Немов він сам від себе на війну тікав.
Сумний, стурбований, глибокий,
Задумливо і мужньо в самоті стояв,
Хоч перед ним дорога – світ широкий,
Але він стежку свою власну вже обрав.
Не в далі дальнії, щоб щастя пошукати,
Не в ті незвідані, чудові й радісні краї,
А в пекло – смерті в зуби їде заглядати -
Боротися за волю на своїй землі!
 Ведуча 1.І шкода стало невідомого солдата:
Він сам – та й я нікого вже не жду,
Тому тепер на нього буду я чекати,
Тепер я в Бога за усіх самотніх попрошу!
«Не полишай одних в скрутну годину,
Дай мужності, надії й сили їм пошли!
Дружині – чоловіка, матері – дитину,
І сестрі брата, прошу, рідного верни!»
                                                      12.
Я мовчки проведу тебе, коханий, брате, сину,
Й чекати буду рідного тебе з війни…
Тепер ти просто зобов’язаний й повинен,
Живим та неушкодженим прийти!
Пісня.
Ведуча 1. Дорогі наші чоловіки, учасники АТО! На згадку про нашу зустріч прийміть ці подаруночки, зроблені руками дітей.
Ведуча 2. Нехай ці ангелочки завжди оберігають вас від усіх негараздів, допомагають у скрутну хвилину, благословляють на добрі справи.
(вручення подарунків)
Ведуча 1. А ще ми хочемо провести акцію «Ми за мир!». Для цього наші гості залишуть на згадку про зустріч свою долоню жовтого кольору  на синьому фоні прапора, а дітки школи -на жовтому сині долоньки.
( Звучить музика. Діти початкових класів покажують флеш-моб «Голуб миру», а середніх класів - «Ми за мир!»)

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Коментарі (Atom)